«Найкращі спікери — ті, що готові відкрито обговорювати тему», —  редакторка та ведуча програми «Тема дня» Крістіна Члек

«Найкращі спікери — ті, що готові відкрито обговорювати тему», — редакторка та ведуча програми «Тема дня» Крістіна Члек

21 лип. 2020

Як команда UA: СУМИ створює програму «Тема дня», що відчувають ведучі у прямому ефірі і як ставляться до ефірів чиновники міста Суми? За лаштунки програми «Тема дня» зазирнемо з редакторкою та ведучою Крістіною Члек.

Як довго ви працюєте на каналі UA: СУМИ та у програмі «Тема дня»?

—     Я прийшла на UA: СУМИ у вересні 2016 року, здається, це було тринадцяте число.  В команді «Теми дня» почала працювати від часу її формування наприкінці 2017 – на початку 2018 років. До того вела розважальні програми, зокрема про моду та стиль, отакий відбувся перехід від стилю до суспільно-політичного токшоу і від монтажних програм  до прямого ефіру.

Робота над прямим ефіром і над монтажними програмами дуже відрізняється?

 —     Важче робити монтажну програму, більше сил і ресурсу треба для цього. Але багато в чому і легше: працюєш чітко за сценарієм і задумом, можеш обрізати пряму мову спікера, взяти з неї основне. У прямому ефірі не так просто перервати спікера — особливо досвідченого, який і сам точно знає, що головне вже сказав, але мусить «лити воду», бо наступне питання  може бути незручним. У монтажній програмі можна показати більше точок зору, надати більше візуальної інформації, бо маєш більше часу на її підготовку.

Було хвилювання перед першим прямим ефіром?

    Хвилювалася дуже, і хвилювання це нікуди не поділось. Перші хвилини — коли вітаюсь із глядачами і розпочинаю програму, ставлю гостю перше питання — дуже хвилююся в цей момент.  Кожного разу докладаю зусиль, щоб голос звучав рівно та впевнено, щоб не загубити думку, щоб логічно й без затинань донести глядачу про що ж, власне, будемо говорити. Далі починається звичайна розмова з людиною і хвилювання через прямий ефір ( тобто через те, що все наживо і щось потім виправити варіантів немає) зникає. Помічала за собою і суто фізичну реакцію. Коли режисер говорить «Старт! Студія!», і це прямий ефір, навколо мене зникають всі звуки, я чую лише свій голос, і навіть він здається мені ледве чутним. І знову ж, після першого питання все це зникає разом з хвилюванням. 

Як обираєте тему і як її готуєте? Все за один день?

  В цьому ми тісно співпрацюємо з  новинною редакцією, і за конструктивне партнерство їм величезна дяка! Інформаційно-подієвий матеріал —  від них, ми ж розвиваємо тему.  Буває й навпаки — ми приходимо з цікавою темою, а новинники «розкопують» факти.

За першого алгоритму — якщо  трапляється щось надважливе, маємо подієвий матеріал і спікери в студії доповнюють картинку розгорнутими коментарями — це день у день. Такий режим роботи — це відчуття постійної напруги, найвищого рівня зосередженості і спільної роботи всієї команди, коли  один збирає інформацію, другий-  додаткові коментарі, третій — домовляється зі спікерами. Водночас намагаєшся все контролювати (хоч не все і треба, але так спокійніше): режисера, оператора, процес підготовки студії, перебіг прямого ефіру. Отак після цілого дня хвилювання на максимумі, увечері після ефіру настає  катарсис. Це якщо ефіром задоволена (сміється).

Але ми не завжди збираємо ефір день в день, другий варіант —  запланувати завчасно і планово з новинами «нарити» тему.

Є й третій  — коли спікери «обіцяли й не з’явились», за півгодини до ефіру повідомили, що «не можуть» і ще маса варіантів на тему зриву ефіру. Але то вже не про роботу, а про неприємні нюанси і шляхи їх нівелювання. Один із останніх прикладів —  вже вдруге (після залізобетонних домовленостей і обіцянок) на  прямий ефір програми «Звіти наживо» не прийшов голова Сумської ОДА. Звичайно ж — офіційна версія «через зайнятість». Програма вийшла в ефір без його участі  — зібраного фактажу та  відеопитань експертів було достаньо, аби окреслити обсяги зробленого і акцентувати увагу глядачів на проблемних точках.

Через відсутність спікера ефір може не відбутися?

    Через спікерів багато тем може зірватися. Інколи розумієш, що є якась подія, пов`язана зі спікером, який ніколи не погоджується приходити. Тоді намагаєшся змінити фокус, подати її так, щоб прийшли інші спікери, і щоб це було виправдано. Але проблему відмови спікерів це не знімає. Буває, трапляється щось в галузі, за яку відповідає чиновник, і він не хоче приходити. В результаті на ефір приходить одна сторона і ми повинні пояснити глядачам, що баланс не витриманий — позиції іншої сторони немає. Наголошуємо на тому, що готові надати можливість іншій стороні надати коментарі у прямому ефірі. Коментують, але в основному у соцмережах. Коли такі відмови суттєво впливатимуть на ставлення громади до «спікера-відмовника», на його імідж і подальшу роботу — тоді напевно ефіри не зриватимуться.

З якими спікерами найважче спілкуватися?

    Практично неможливо запросити на ефір топ-чиновників. Вони воліють не ходити на Суспільне, аніж відповідати на незручні питання. З тих, хто приходить, найважчі спікери — адвокати та правоохоронці. Перші, якщо представляють сторону, готову говорити, то все добре. Якщо ж навпаки, то розмовляти з ними майже неможливо. Був випадок, коли у студію прийшов адвокат і відповідав запитаннями на мої запитання. А в «Темі дня» питання ставить ведучий з тим, щоб запрошені гості розповіли про проблему.

      Правоохоронці ж на питання починають відповідати канцелярською мовою документів. Ще військомат так любить робити.

З якими спікерами розмова складається найкраще?

    Найкращі спікери — ті, хто  готові відкрито обговорювати тему. Ті, хто не боїться дискусії.

З чого складається технічна сторона підготовки програми? 

    Над кожним випуском працює ціла команда: редактор і ведуча в одній особі, оператори, режисер, звукорежисер, інженер-технік, дизайнер, який робить інфографіку, і візажист. Найбільше навантаження на редактора-ведучу та режисера, але  результат залежить від кожного.

Робота візажиста та стиліста — бонуси ведучої?

  Стиліста у нас немає. Одягаємо те, що самі купуємо спеціально для ефірів. До одягу є певні вимоги: не бажано вдягати біле, чорне, червоне, одяг у смужку, з дрібним малюнком, з відкритими плечима. У мене ще є додаткова умова — одяг має бути з довгим рукавом, щоб закривати татуювання на руці.

Я поза роботою ношу одяг іншого стилю, ніж той, що потрібен для ефіру. Піджаки та блузи — це не моє. Тому ефіри веду в одязі, котрий придбала спеціально, поза роботою його я не використовую. Одяг коштує чимало, тож  намагаюся знаходити економні варіанти.

Нам дуже пощастило, що є візажист, і дуже відповідальний. Якби такої людини не було, то редактор-ведуча мала б сама себе готувати до ефіру. Це б забирало годину-півтори робочого часу, до того ж будь-яку роботу краще робить професіонал. Тож, візажист дає нам змогу більше попрацювати над темою програми: тобі роблять зачіску, а ти проглядаєш матеріали.

Які ефіри були найбільш складними?

    На самому початку моєї роботи був ефір, де один спікер відмовився прийти, інші ж запрошені на початку програми повідомили, що причина відсутності — пожежа в його будинку. На наступному ефірі гість повідомив, що прийшов попри смерть родича. Це для мене був великий стрес.

А позитивні ефіри?

    Найбільш теплі спогади лишив по собі ефір, пов`язаний з децентралізацією. Була захоплююча тема, спікер, його опоненти. В ефірі відбувалась конструктивне  обговорення. Другий — нещодавній спецефір про реформу вищої освіти. В студії були і чиновники з департаменту освіти та науки, і представники коледжів та технікумів. Вийшла гаряча дискусія.