«Дуже часто має значення не те, що сказала людина, а як вона це сказала», — спецкор Суспільне Суми Олександр Соломко

«Дуже часто має значення не те, що сказала людина, а як вона це сказала», — спецкор Суспільне Суми Олександр Соломко

19 лип. 2022

Олександр Соломко спецкореспондент Суспільне Суми у Ямполі та навколишніх громадах. Він почав співпрацю із Суспільним на початку лютого в межах проєкту «Гіперлокальна кореспондентська мережа — побудова мережі більш інформованого суспільства» програми МАТРА за підтримки Королівства Нідерландів в особі Міністерства закордонних справ.

Читайте також: «Працював і як журналіст, і як волонтер-рятувальник», — спецкор Суспільне Суми у місті Охтирка.

Ми розпитали журналіста про роботу у регіоні в мирний час та після повномасштабного нападу росії на Україну.

Ви стали спецкором Суспільне Суми менш як за місяць до повномасштабної війни. Що запам’яталося з довоєнної роботи?

 — Запам’яталось невелике стажування в Сумах, зокрема, моя поїздка на першу зйомку. Дуже вдячний колегам, керівництву каналу, шеф-редактору, які детально все розповіли, вказали на помилки, допомагали робити перші самостійні сюжети.

Для себе зробив висновок, що працювати в тележурналістиці складніше, ніж в інших галузях: є технічні особливості, потрібно шукати більшу кількість спікерів, вже не говорячи про стандарти Суспільного, які дуже жорсткі. У той же час, ця складність повністю нівелюється тією перевагою, що тільки за допомогою відео можна передати емоції людей, їх переживання. Дуже часто має значення не те, що сказала людина, а як вона це сказала.

Як ви долучилися до гіперлокальної мережі Суспільного?

 —  Пам’ятаю, як вперше дізнався про проект Суспільного – подруга з сусіднього міста надіслала мені посилання на анонс і ми, обговоривши, вирішили разом взяти участь. Було дуже цікаво, бо у нашій місцевості практично немає місцевого телебачення і цей формат журналістики був для нас суцільною загадкою. Сподобалась сама ідея, що новини з нашого невеликого селища та сусідніх міст будуть виходити на обласному телеканалі.

На той момент я пропрацював у журналістиці 11 років, але мав досвід лише роботи в друкованій газеті та онлайн-виданнях. Хоча ми завжди з цікавістю дивились на жанр тележурналістики, намагались знімати невеликі ролики для свого сайту. 

Не знаю, як це пояснити, мабуть інтуїція, або просто збіг, але за кілька місяців до початку проєкту ми у своїй редакції вирішили робити ставку саме на відеоформат новин. Почали часто знімати відео, монтувати ролики, озвучувати їх. Виходило, звичайно, не надто професійно, але для нашого населеного пункту це було щось нове.

Проект Суспільного я спочатку розглядав, як можливість для навчання. Не думав, що зможу перемогти у відборі, думав, візьму для себе хоча б знання і досвід. Звичайно, приємно, що конкурсна комісія обрала саме мене для роботи на Суспільному. Це великий шанс, яким я скористався.

 Розкажіть про роботу після 24 лютого

 — В 2019 році я мав невеликий досвід роботи журналістом в зоні ООС, але ніколи не міг навіть уявити, що мені доведеться працювати у бронежилеті та касці в своєму рідному районі, що доведеться чути постріли з мінометів поблизу.

В квітні росіяни вперше знищили школу в Шосткинському районі і шеф-редактор відправив нашу знімальну групу в прикордонне село Уланове. Ми на власні очі побачили, як ворожі війська двома пострілами з гвинтокрила знищили затишний навчальний заклад, де навчалось 50 діток, де працювали вчителі та техперсонал. Найскладніше було бачити відчай в очах цих людей, адже вони розуміли, що Росія знищила їхнє життя, що навряд школу в їхньому маленькому селі відбудують. Потрібно все це було передати глядачам.

 

На жаль, такі обстріли стали систематичними, їхня інтенсивність росла з кожним днем. Доводилось виїжджати частіше і частіше. Ми просто не могли ігнорувати випадки, де від ворожих снарядів страждали цивільні люди: одним зруйнували домівки, як в Середино-Буді, іншим влучили в молочну ферму, як в Глухові, а третіх взагалі вбили. Це злочини, які потрібно документувати, щоб всі бачили, що таке «русский мир» і яку небезпеку він несе.

Читайте також: «Треба було працювати 一 ми йшли і працювали». Журналісти Суспільне Суми розповіли про роботу поряд з бойовими діями

Як велика війна змінила мешканців громади, як вона вплинула на вас?

 — Людина звикає до всього. На жаль, ми почали звикати і до того, що у нас день починається і закінчується не лише зі зведень з лінії фронту, а і новин з сусідньої громади, де були чутні вибухи. По аудиторії помітно, що повідомлення про руйнування, поранення і навіть смерті людей для них стали нормою і вже не дивують. Так само і для нас поїздки на обстріли поступово стають буденними, ми звикаємо до цього ризику і він нам вже здається цілком нормальним.

Інше питання, що по-іншому в умовах війни, напевно, бути не могло. Залишається лише дякувати військовим за те, що наш край не окупований, що ми можемо вільно працювати і доносити правду до людей.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії

У Сумській області — це телеканал Суспільне Суми та Українське Радіо Суми.

Дивитись і слухати Суспільне Суми онлайн можна на сайті

Оперативні новини шукайте на діджитал-платформах:  

  Суспільне│Новини

  телеграм-каналі; 

  фейсбук-сторінці

  інстаграм-сторінці; 

  ютуб-каналі; 

  вайбер-каналі.

Фото з фейсбук-сторінки Олександра Соломко