«Ранок допомагає краще роздивитися кожен регіон», — спецкор «Ранку на Суспільному» Христина Бондаренко

«Ранок допомагає краще роздивитися кожен регіон», — спецкор «Ранку на Суспільному» Христина Бондаренко

11 гру. 2020

Від середини липня в ефірі всіх регіональних телеканалів Суспільного, зокрема на UA: СУМИ, виходить оновлене ранкове токшоу «Ранок на Суспільному». Його спільно створюють команди з усіх регіонів України. Спецкореспондентка «Ранку на Суспільному» в Сумах — Христина Бондаренко. Вона розповіла про телепроєкти та рубрики, над яким працює останні місяці.

Які проєкти сумська команда робила і робить для «Ранку на Суспільному»?

— За цей час наша dream team устигла познайомити Україну з історіями талановитих і завзятих сум’ян, цікавими професіями й унікальними будівлями, яких у Сумах вистачає.

Звісно ж, не можу не згадати про свій улюблений спецпроєкт, який відкрив мене по-новому перед глядачем — це рубрика «Хочу знайти англійську». Протягом кількох місяців у форматі відеощоденника я показувала глядачу, що вивчати англійську — це не лише складно, а й неймовірно цікаво. Це неабиякий виклик, результатом якого я дуже задоволена.

Я закохана у рубрики «Історія міста у будівлях» та «Хочу знати англійську». Поясню, чому. Мені як журналістці цікаво не лише писати тексти та розповідати якусь цікаву історію. Цікаво пробувати нове, щось перевіряти на собі. Бути повноцінною учасницею процесу. Ділитися емоціями, певним досвідом. Я дуже люблю своє місто, а ще більше люблю про нього розповідати. Кілька років тому навіть пройшла школу амбасадора й певний час проводила екскурсії. Тому, маючи багато цікавих краєзнавчих ідей, запропонувала формат мінірозвідки шефредактору ранку. Тепер ця рубрика — міжрегіональна. Багато регіонів підтримало цю ідею й розповідають про свої унікальні пам’ятки.

Історія першої чоловічої гімназії у Сумах

Така ж ситуація зі спецпроєктом «Хочу знати англійську». Я не просто розповідаю про проєкт, англійську та учасників, а вчу іноземну мову разом з усіма. Помиляюся, не встигаю робити домашні завдання, нервую, коли не можу щось сказати іноземною. Але я не боюся робити помилки, рухаюсь далі та ділюся своїм досвідом із глядачем! Це круто!

Хочу знати англійську. 4 серія

Хочу знати англійську. 13 серія

Новий досвід для мене — розповідати про людей у професіях. Показувати унікальність різних професій. Багато талановитих і фахових спеціалістів стали героями наших програм. Ми беремо нетипові професії, намагаємося розкривати їх під різними кутами. Уже познайомили глядачів із ПП-кондитеркою, ековинахідником, гідом-переселенцем, артистами балету тощо. Результатом я задоволена!Новий досвід для мене — розповідати про людей у професіях. Показувати унікальність різних професій. Багато талановитих і фахових спеціалістів стали героями наших програм. Ми беремо нетипові професії, намагаємося розкривати їх під різними кутами. Уже познайомили глядачів із ПП-кондитеркою, ековинахідником, гідом-переселенцем, артистами балету тощо. Результатом я задоволена!

Корисні десерти: історія дівчини, яка залишила IT та стала ПП-кондитеркою

Створює екопродукцію із кави та біопластику – Дмитро Бідюк

Ці проєкти матимуть продовження?

— У рамках «Ранку на Суспільному» я хочу й надалі подорожувати і знайомити глядачів із цікавими знахідками Сум та Сумщини. З нового — далі закликати глядачів учити англійську, але в якомусь іншому форматі. Я — за будь-які експерименти.

 

Розповідати українцям про українців й українське — це круто. Вважаю, що ми маємо знати, хто живе з нами поруч, що ці люди талановиті, самобутні.

Я б сказала, що у Ранку ми допомагаємо краще роздивитися кожен регіон та його унікальність. Адже Львів — це не тільки ратуша, а Одеса — не лише Дерибасівська вулиця. Різноманітність, яку ми презентуємо, — це правильний вектор, як на мене.

“Сім джерел” у селищі Шалигине: що приховує унікальна гідрологічна пам’ятка?

Розкажіть трохи про себе: свою історію роботи в журналістиці, улюблені теми, напрями. Чи пов’язані Ваші хобі й захоплення з теперішніми проєктами?

— «Хотіла стати хореографкою, а стала журналісткою». З цього я завжди починаю розповідь про себе у професії. На телебаченні я 7 років, аж не віриться. Я — людина-експериментатор. Тому попрацювала, мабуть, у всіх можливих форматах. Три години у прямому ефірі з центральної площі міста — так. Тижні ранкових ефірів у режимі нон-стоп — чому б і ні. Подорожі селами зі штативом у руках і капелюсі — звісно. Екскурсія на даху 14-поверхівки під час буревію — уже йду. Я люблю творчість і просто обожнюю змінюватися в журналістиці. Тому кожен мій рік на ТБ — особливий і не схожий на попередній.

 

Подорожі — це one love. Адже формат «travel» — це поєднання приємного з корисним. Ти і матеріал крутий привезеш, і відпочинеш від офісу й усього на світі. А взагалі — у будь-якому жанрі та форматі можна працювати. Головне — вкласти у рубрику трохи своєї індивідуальності й харизми.

Моє хобі — танці. Свого часу займалася бальними танцями, тому з радістю мчу знімати історії хореографів, аби вони мене навчили чогось нового. І ще спорт. Він загартовує характер і дисциплінує. Круті якості для журналіста!

Хто допомагає знімати й монтувати проєкти для ранкового шоу?

— Мені пощастило, бо мій відеограф Сергій Шаповалов — не просто колега, а ще й добрий друг. Разом ми пройшли й ранкові прямі ефіри, і найепатажніші спецпроєкти, і багатокамерні знімання. Ми доповнюємо одне одного. Я — емоційна, він — більш спокійний і стриманий. Тому, коли я кричу «все пропало», він просто береться до роботи й уже наступного дня отримую крутий сюжет.

 Сергій підтримує усі мої творчі експерименти. На нього завжди можна покластися. І кажу це не тому, що у нього зберігається колекція моїх невдалих дублів стендапів. Просто ми на одній хвилі й робимо спільну справу. Разом думаємо, як наступний випуск рубрики зробити кращим за попередній. А найголовніше — підходимо до будь-якого виклику з гумором і занурюємося у творчий процес з головою.