Завершилась зміна у патріотичному наметовому таборі «Коловрат»

Сьогодні завершується остання зміна у патріотичному наметовому таборі «Коловрат». Чотири роки як він носить ім’я Романа Атаманюка. Хлопець загинув на Сході України у травні 2015 року – бійцю було 25 років.

«Вирішила сюди приїхати для того, щоб пройти цей вишкіл, зрозуміти на що я здатна, довести, що я щось можу у цьому житті. «Коловрат» мені у цьому допоміг, адже ти розумієш хто ти, чим ти хочеш займатись, знаходиш справжніх друзів», - каже учасниця табору Анастасія Андра.

День розписаний за прикладом Пласту. Обов`язковими умовами для учасників табору є спілкування українською, заборона шкідливих звичок і звертання до організаторів на «ти» - на знак рівності. Упродовж зміни щодня тренінги, вишколи з військової підготовки, ігри та вправи на згуртування.

«Найважче для мене були дві речі – це смуга перешкод, мені було в деякі моменти страшно, але мій рій мені допоміг і все було добре  і вимарш-квест, але ми спрацювали як команда. А найлегше – знаходити порозуміння з таборовиками і писати пісні та сценки на ватру», - говорить учасниця табору Валерія Коваль.

«У цьому році у них з`явилися цікаві гутірки на тему стресостійкість, як проявити себе як лідера, цікаві елементи програми. Також вони будують для себе самі смугу перешкод та табір», - каже голова інструкторів табору Софія Кисленко.  

«Програма спрямована більше на якості командності, роботу в команді, також ми додали елементи військової підготовки.  До нас приїжджав пластун з Житомира, який надав знання з поводження зі зброєю, обороною табору, а також самооборони», - розповідає організатор табору Володимир Міщенко.

 Вишкільний наметовий табір «Коловрат» влаштували вп`ятнадцяте. Цьогоріч на зміні 24 таборовики, віком від 15 до 19 років. Вони разом збирають дрова, облаштовують наметове містечко та чергують на кухні.

«Супи і каші майже не повторюються, кожного дня годуємо різною їжею, рідко буває, що повторюється, можливо тільки гречка та вівсянка повторилась за табір.  Харчування у нас різноманітне, харчування у нас триразове, немає так званого «полудніка» - проміжної пайки . За один прийом їжі ми даємо від 2 до 3 страв, якщо каша, то даємо салат до каші, бутерброди, цибулю, сало, часник», - каже кухар Максим Луцик.  

Кожному вигадують «псевдо», тобто додаткове ім’я, говорить бунчужний табору.

«Моя роль на таборі -  дивитися за його безпекою,  за безпекою учасників цього табору і я відповідаю за їхню дисципліну. У нас діє певна вишкільна система, яка має історію з повоєнних часів . За зміну порушень було багато, але таборовики виправляються і дуже швидко розуміють свої помилки, переосмислюють це, ми даємо їм таку можливість», - розповідає бунчужний табору Володимир Юрченко.  

Свою назву «Коловрат» табір узяв від восьмикутного символу, що є уособленням сили та мужності. Перебування тут безкоштовне. Потрапляють сюди за анкетами.

Цього року на Сумщині відкрились 22 заміських закладів відпочинку: такі цифри назвала головний спеціаліст управління молоді та спорту Сумської облдержадміністрації Ірини Федорова. За її словами, з них 19 стаціонарних таборів, два наметові та один санаторій. Навколо Сум цього літа працює 5 заміських таборів. Табір «Чайка» машинобудівного заводу не відкрилась.